ВИПУСКНА ТВОРЧА РОБОТА
АСПЕКТИ ВИХОВАННЯ ПЕРШООСНОВ
МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Здобувача
(слухача) освіти «Розвиток професійних компетентностей вихователів груп
подовженого дня»
Лаврівської
Юлії Василівни
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..…………4
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА
І ЗМІСТ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ….………….……………..…….......................................5
Висновки до розділу
1……………………………………………………....................5
РОЗДІЛ 2. ОРГНІЗЦІЙНО – МЕТОДИЧНА РОБОТА З РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В ГПД………………………………...6
2.1. ГПД як середовище розвитку моральної культури та моральної свідомості
молодших школярів……………………………………………………………………….6
2.2. Застосування різних методів,
прийомів, форм та засобів у вихованні моральних цінностей учнів у ГПД …………………………………………………………………..7
Висновки до розділу
2…………………………………………………………………...11
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………...11
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………...12
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………..12
Додаток 1………………………………………………………………………................12
Додаток 2………………………………………………………………………...............13
4
Реформи в житті дорослих
слід починати в
душах дітей
Януш Корчак
ВСТУП
Проблема морального виховання набуває
дедалі більшої гостроти як глобальна. Вона однаково хвилює громадськість,
педагогів, уряди багатьох країн світу. Своєчасне моральне виховання дітей конче
необхідне для оздоровлення суспільства. Виховання моралі в молодого покоління –
одне з пріоритетних завдань української загальноосвітньої школи.
Велике значення морального виховання в розвитку та
формуванні особистості усвідомлювалось в педагогіці ще з давніх давен. Багато
видатних педагогів минулого підкреслювали, що підготовка доброзичливої людини
не може зводитися тільки до її освіти і розумового розвитку, і на перший план у
вихованні висували моральне формування особистості.
Аналіз наукових джерел засвідчив, що
проблема виховання моральних цінностей в учнів досліджувалася різними авторами:
Я. Коменським, А. Макаренком, В. Сухомлинським. Психологічні аспекти морального
виховання розкриті у працях І. Беха, О. Бодальова, М. Боришевського, О.
Киричука, Г. Костюка, Е. Помиткіна. Моральному вихованню учнів значну увагу
приділяли О. Богданова, О. Матвієнко, Л. Канішевська, В. Коротєєва, Л.
Нестеренко, Я. Романова, Л. Руднєва, Н. Трофимова, М. Юр’єва та ін.
Процес
становлення сучасного суспільства потребує розвитку української національної
системи виховання, в основу якої будуть покладені провідні принципи моралі,
гуманізму та демократизації. Стає очевидним, що активним суспільним суб’єктом
має бути людина з високим рівнем свідомості, творчої активності,
відповідальності, яка керується у своїй діяльності і поведінці моральним
цінностями. Таку людину покликана виховати школа, як соціальний освітній
інститут. Зміст початкової освіти складає основу різнобічного розвитку учнів,
формування у них мислення, пізнавальних інтересів, оволодіння навичками
здобувати знання. У цей період у молодших школярів інтенсивно формуються
інтелектуальні, соціальні і моральні якості. Саме в початковій школі учні
отримують основи знань з навчальних дисциплін, правил поведінки, розуміння
моральних цінностей, що будуть служити підґрунтям їхньої успішної діяльності та
поведінки впродовж усього життя.
Актуальність
проблеми моральної культури дітей молодшого шкільного віку говорить
про те, що питання моральності є провідним структурним компонентом загальної
системи процесу виховання. Дитина набуває моральних цінностей тільки при умові,
коли вона стає активним учасником процесу формування своєї особистості. В той
же час її формування та розвиток потребує цілеспрямованого та систематичного
впливу. Недаремно,
питання морального виховання виходить на одне з перших місць у системі
виховання майбутнього громадянина незалежної української держави.
У цій роботі спробуємо
розібратися, у чому ж полягає моральна культура молодших школярів, для чого вона потрібна і на які особливості
дітей даного віку варто звернути увагу, виховуючи моральну особистість.
5
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА І ЗМІСТ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Моральна культура
становить
основу розвитку моральної свідомості в молодшому шкільному віці і є однією
з основних її компонентів. Моральні знання допомагають дитині правильно діяти в
тій чи іншій ситуації. Адже для того, щоб вчинки школяра відповідали вимогам
моральних норм і правил, він повинен знати, що таке добре і що таке погано.
Насамперед варто зазначити, що моральні якості
(справедливість, щирість, милосердя, патріотизм) не передаються
генетично. Вони формуються у процесі соціалізації, передусім
виховання.
Однією із складових морального
виховання є виховання культури поведінки, яку розглядають як важливу соціальну,
педагогічну і психологічну проблему від успішного розв’язання якої залежить
розвиток у підростаючого покоління високих моральних якостей, глибокої
інтелігенції і справжнього духовного багатства.
Уявімо світ, у якому люди є абсолютно
байдужими один до одного, де усі звикли обманювати, принижувати
інших і зважати лише
на власні
інтереси. Чи хотіли б ви жити у суспільстві, де ніхто
не знає про доброту, чесність чи повагу один до одного?
В.О.
Сухомлинський завжди радив учням уявляти себе на місці іншої людини. Провідним
правилом розробленої ним програми морального виховання в умовах
загальноосвітньої школи він вважав: «Ти живеш серед людей, не забувай, що кожен
твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай,
що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої
вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все
так, щоб людям, які тебе оточують, було добре»
Психологами зазначено, що усвідомлення
молодшим школярем особистісних рис, як власних, так і у ровесників, спричиняє
їх прискорене формування. Дитина має вчитися критично оцінювати свою поведінку,
свій характер, збагнувши його недоліки, зрозумівши, чим незадоволені його
товариші. Усвідомлення, як треба поводитися в тій чи іншій ситуації, дозволяє
молодшим школярам розвинути першооснови самовиховання, чутливість до вимог
колективу, швидше налагоджувати контакти з однолітками.
Висновок до розділу 1
Моральність
особистості є найважливішою рисою громадянської свідомості. Вона включає
гуманістичні риси, що являють собою єдність національних і загальнолюдських
цінностей: доброту; увагу; чуйність; милосердя; толерантність; совість;
чесність; повагу; правдивість; працелюбність; справедливість; гідність;
терпимість до людей; повагу і любов до своїх батьків, роду. Названі якості
визначають культуру поведінки особистості.
Тому проблеми
моральності висуваються на першорядне місце, що вимагає від вихователя виховної
спрямованості освітнього процесу, орієнтації особистості школяра на
загальнолюдські цінності й моральні норми, що склалися протягом людської
історії. Особливої значущості набуває формування моральної свідомості в дітей
молодшого шкільного віку. Адже саме цей віковий період є найбільш
6
чутливим до її розвитку, саме в цей час дитині притаманна
внутрішня готовність до засвоєння моральних вимог.
«Кожна мить тієї роботи, що називається
вихованням – це творіння майбутнього і погляд в майбутнє». В.О. Сухомлинський
РОЗДІЛ 2. ОРГНІЗЦІЙНО – МЕТОДИЧНА РОБОТА З РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В ГПД
2.1. ГПД як середовище розвитку моральної культури та моральної свідомості
молодших школярів
Група продовженого дня є однією із форм
виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для їхнього
відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках
і в позаурочний час. Вона забезпечує, враховуючи вікові особливості, їхній
розумовий, моральний, естетичний, фізичний, духовний розвиток, створює умови
для організації продуктивної праці, відкриває можливості всебічного виявлення і
розвитку індивідуальних, здібностей, запитів та інтересів дітей.
Отже,
як вихователь, ставлю перед собою такі
завдання:
·
Орієнтація на природу, соціальні
явища, основні сфери діяльності людей (працю, мистецтво, побут, взаємини) як на
джерело формування відповідної системи цінностей, моральних та етичних норм.
·
Стимулювання
шанобливого ставлення до батьків, педагогів, друзів, людей різного віку і
професій.
·
Виховання дбайливого
ставлення любові до рідної землі, сімейних традицій, звичаїв свого народу, книг, творів мистецтва,
національної класики, культурної спадщини слов’янських народів.
·
Заохочення
інтересу до культури, звичаїв, мови, оздоровчих систем, ігор різних націй,
країн, континентів, а також до тваринного і рослинного світу планети;
·
Ознайомлення
з правилами суспільної поведінки.
·
Виховання
доброзичливості, взаємодопомоги, співчуття, оптимізму.
·
Виявлення
позитивних морально-етичних якостей кожної дитини.
Конкретних правил пристойності і поведінки багато,
познайомити школярів із усіма важко, так навряд чи це потрібно. У житті завжди
може створитися така ситуація, у якій діти виявилися вперше. Тому дуже важливо
учити школярів не тільки правилам поведінки, але й одночасно умінню діяти в
зв'язку з духом правил, знаходити правильний спосіб поведінки в новій обстановці на основі уже
відомих правил. У роботі з дітьми треба учити їх виконанню правил поведінки в
різних ситуаціях, з якими найчастіше вони зустрічаються: у школі, на вулиці, у
громадських місцях. При цьому конкретні правила обов'язково будуть
повторюватися. Це необхідно для того, щоб дитина навчилася виконувати те саме
правило в різних умовах. Варто пам'ятати, що для молодшого школяра перенос
знань з однієї ситуації в іншу не завжди простий.
Протягом усього
життя людині слід надавати вибір дій у певних життєвих ситуаціях, допомагати
формувати моральний досвід. Вихователю групи
7
продовженого
дня необхідно вміло спрямовувати діяльність дітей, активно заповнювати «вільний
простір».
Важливим обов'язком вихователя є
прищеплення дітям любові до праці, почуття відповідальності. Він ознайомлює
учнів з правилами поведінки в школі, домагається, щоб діти їх завжди
виконували, пояснює як чергувати, доглядати за квітами, прибирати кімнати.
2.2. Застосування різних методів, прийомів, форм та засобів у вихованні
моральних цінностей учнів у ГПД
Я працюю з різновіковою групою, яка
складається з учнів 3 -4 класів.
Відповідно у дітей різне навантаження, дещо відрізняються їх захоплення, вид
занять у вільний час. Всі учасники групи перебувають на
одній території, в одному класі. І дуже важливо налагодити дружні стосунки між
дітьми. У колективі вироблена система конкретних
вимог, пропонованих до учнів. Виконуючи їх, діти накопичують досвід моральної
поведінки. Для цього створюється атмосфера доброзичливості, довіри, уваги,
зацікавленості вихователя в гарних вчинках учнів, в їх справді
товариських взаєминах. У таких умовах зміцнюється суспільна думка, і діти самі
починають вимагати один від одного правильних вчинків.
У своїй роботі вихователя ГПД спираюся на
такі групи методів:
- Методи формування свідомості
(розповідь, пояснення, роз'яснення, лекція, етична бесіда, умовляння,
навіювання, диспут, доповідь, приклад);
- Методи організації діяльності
і формування досвіду поведінки (вправа, доручення, ситуації);
- Методи стимулювання (змагання,
заохочення, покарання).
- Методи дослідження (аналіз продуктів дитячої діяльності, спостереження, анкетування).
Велику роль у вихованні мають позакласні
комплексні заняття або справи – заходи. Вони поєднують різні методи і прийоми
виховної роботи. Під час проведення занять діти можуть проявити себе в тому, що
найкраще виходить, спробувати себе в різних ролях. Діти разом з вихователем
продумують, проводять і підсумовують заняття, що сприяє розвитку
відповідальності, ініціативи, творчості, самооцінки. Великий виховний вплив на
дітей роблять масові заходи. Масовий характер діяльності включає дітей у
систему різноманітних відносин, діти зближаються, краще відносяться один до
одного, збагачується їхній досвід взаємин, пробуджується почуття відповідальності
за колектив. Інтерес дітей до позакласних справ зростає, якщо весь шкільний
колектив зайнятий захоплюючою суспільно корисною роботою. У такій загальній
колективній діяльності є на кого рівнятися, є з чим порівнювати результати
своїх зусиль і досягнень. В ході проведення позакласного
заходу між дітьми повинні скластися відносини, що виховують у них культуру
поведінки, дисциплінованість і взаємну вимогливість.
В колективній
діяльності чинником виховання стає комунікативна компетентність. Адже саме спілкуючись,
діти вчаться працювати в колективі, співробітничати. За правильно
організованого саме мною етепу
заняття успішно розвиваються такі моральні
якості, як колективізм, відповідальність, чесність, культура поведінки. Це і малювання
ілюстрацій, і добирання додаткового матеріалу,
8
і оформлення виставки, і
інсценування творів, і створення рекламних роликів, і підготовка власних
презентацій тощо
Жвавий інтерес викликають бесіди по казці чи
розповіді, що треба продовжити, по листу, на який треба дати відповідь,
висловити свої побажання.
Учні знайомляться з
основними моральними нормами на яскравих прикладах з навколишнього життя,
літератури і з власного досвіду, адже за словами В.Сухомлинського «природне
бажання дитини ставати кращою».
Через гру, читання та обговорення казок,
оповідань разом з дітьми розглядаються такі ціннісні категорії, як добро,
совість, сором, милосердя, великодушність. Діти люблять ці заняття. Така
діяльність сприяє формуванню у молодших школярів бажання ставати кращими. Під час гри дитина переборює
невпевненість, відкриває в собі нові сили, У всіх ігрових ситуаціях
обов’язковою умовою для підсилення їх виховного значення є прояв старанності,
пильності, чесності, скромності, товариської взаємодопомоги. Казки – один з
найбільш популярних серед дітей жанрів народної творчості. Особливо
цінні в моральному вихованні молодших школярів казки В.О. Сухомлинського.
Насичені глибоким етичним змістом, вони наштовхують учнів на роздуми,
примушують аналізувати власну поведінку, робити висновки. Доступна й виразна
форма багатьох народних казок надає можливість молодшим школярам влучно
засвоїти більшість моральних орієнтирів суспільства.
Найбільше
впливає на них все те, що пов`язане з життям таких хлопчиків і дівчаток, як
вони самі. Тому особливе місце в моральному вихованні школярів відводиться
дитячій книжці. Діти їй довіряють, сприймають усе написане, як свої власні
думки, власні почуття. Книжка відіграє велике значення у моральному вихованні
дітей. Серед
творів, які мають особливий вплив на них, можна виділити
вірші, байки, притчі, прислів`я. Молодший школяр, який виховується
на творах морально-етичного спрямування, буде збагачуватися моральними знаннями
і уявленнями.
Виявом моральної оцінки є судження дитини, в яких схвалюється чи
осуджується вчинок, поведінка людини в цілому відповідно до моральних вимог.
Оцінні судження належать до важливих критеріїв моральної вихованості. Вихователю
слід розвивати
здатність глибоко проникати у сутність моральної ситуації. Спільний аналіз відповідей школярів
на запитання: "Чому саме так вчинив головний герой?"; "Що спонукало
його до такого вчинку?" підвищує морально-ціннісні
запити, вимоги учнів до себе, відповідальність за свої знання. Водночас
важливо формувати в дитини власне ставлення до оцінюваного явища, щоб знання
моральної норми, правила "пройшло" через її емоції, стало для неї
особистісно значущим. "Як ти ставишся до вчинку героя? Що тебе схвилювало
в ньому?"
Арсенал методичних
прийомів може бути дуже різноманітним: це постановка перед дітьми певних
запитань, створення спеціальних проблемних ситуацій, розв'язування школярами
моральних ситуацій із самостійним моральним вибором і різноманітні пізнавальні
завдання та вправи морального змісту, завдання з розвитку моральної самооцінки
та оцінки. Ці методичні прийоми допомагають навчити дітей аналізувати поведінку
й почуття дійових осіб, порівнювати наявну в творі моральну ситуацію з
аналогічними життєвими ситуаціями. Завдяки цьому школярі вчаться переносити моральний
зміст твору на реальні моральні явища навколишнього життя.
9
Основні
етапи роботи вчителя з розвитку у школярів вміння давати моральну оцінку дітям,
вчинкам, ситуаціям:
Перший етап полягає у вихованні відповідності оцінки вчинку
(позитивної чи негативної ) моральним нормам, правилам.
Другий етап - аргументація
оцінки.
Для розвитку мислення школярів важливо створювати проблемні
ситуації, висувати такі пізнавальні та практичні задачі, які вимагають від
учнів вольових зусиль, напруження думки. Наприклад, "А як би я вчинив?", «А
як би зробив я?»,
« Зміг би вчинити, як той чи інший
герой?».
Вправи в моральному вихованні
закріплюють стійкі форми поведінки. Вчинки, які викликають почуття радості,
успіху, самоствердження, при багаторазовому їхньому повторенні переходять у
потребу, моральну звичку. Діти
привчаються
до товариської взаємодопомоги, організованості, чесності, ввічливості,
акуратності, до самоконтролю за своїми діями і вчинками.
У процесі виконання доручень у дітей
розвиваються суспільна активність, почуття обов’язку, колективізму,
здобуваються організаторські навички. Доручення, які виконують діти в позакласний
час, бувають постійними, тимчасовими, колективними, груповими, індивідуальними.
Глибше
пізнавати дитину мені допомагають методи спостереження, бесіди, анкетні
опитування.(ДОДАТОК 1, ДОДАТОК 2)
З практики вже давно
помітила, що на характер стосунків у процесі навчання впливає правильне
поєднання індивідуальних, парних, групових і колективних форм організації
роботи в ГПД. Застосування
різних форм дає мені змогу
активізувати спілкування й товариську взаємодопомогу. Школярі краще пізнають
один одного; вчаться ділитися досвідом, передавати свої знання.
Але не
можна досягти успіху в роботі з учнями без тісної співпраці з батьками. Робота
навіть найдосвідченішого педагога без батьківської підтримки приречена на
невдачу. Чому так важлива співпраця з батьками? По-перше, батьки - скарбниця знань для вчителя (хто краще знає дитину?), по-друге, вони - партнери вчителя в
навчанні і вихованні дитини, по-третє,
саме вони підтримують та допомагають дитині. Як вихователь, я постійно веду роз’яснювальну роботу з батьками.
Мною підібрані теми для обговорювання з батьками з питань морального виховання
дітей. Форми і методи роботи з батьками різноманітні. Це і проведення
батьківських зборів, групові і індивідуальні бесіди, залучення батьків до
безпосередньої роботи з дітьми, спільні справи групи.
Перші елементарні уявлення про те, що добре,
а що погано, діти отримують ще до школи: вдома
і в дитячому садку. Батьки знайомлять
дитину з найпростішими моральними нормами в повсякденному
спілкуванні. Для дитини
молодшого шкільного віку батьки стають моральним прикладом і авторитетом.
Психологи радять: чітко усвідомлювати цінності, що пропонуються
дітям, й дотримуватися їх, задуматися, чи буде дитина милосердною, якщо значущі дорослі відвертаються від тих, хто
просить про допомогу, чи поважатиме вона старших, якщо мама і тато цього не роблять. Мабуть, ні. Саме батьки
мають стати зразком моделі поведінки, яку вони намагаються сформувати в дитини. Якщо
вони хочуть, щоб їх дитина
проявляла турботу про інших, уміла відрізнити хороші вчинки від поганих, потрібно бути для неї
прикладом. Крім того,
дуже важливим
10
для морального виховання є спілкування з дитиною,
обговорення конкретних вчинків з точки зору моралі. Тут ми можемо
говорити про те, що навчаючись аналізувати, робити висновки про гарні
вчинки, дитина починає набувати
необхідних
моральних знань.
Важливо оцінювати успіх дитини не в
порівняння з успіхами інших, а оцінювати досягнені нею результати, співставляючи
її теперішні успіхи з минулими, підкреслюючи її розвиток і просування. Особливо велике виховне значення має
ситуація успіху, яка викликає радість навчання, бажання дружно працювати.
Головне завдання педагога - це створення
атмосфери взаєморозуміння, взаємовиручки, поваги і любові, що є основою
комфорту, затишку, спокою, самореалізації особистості кожної дитини.
Для досягнення поставленої мети я
намагаюсь урізноманітнювати виховні заняття, проводячи їх у формі:
·
години
спілкування: «Режим дня –суворий
і мудрий порадник», «Невдача товариша - моя невдача», "Життя людини іде з родини"
·
рольової гри
"День нашої групової конституції – складання правил поведінки в
групі" , "Розкажи мені про себе".
·
бесіди «Повага до старших – ознака вихованості» , «Скільки коштує ввічливість?».
·
літературної години
«Хай оживає істина стара: людина починається з добра», «Казки небом криті, а вітром підбиті»
·
відвертої розмови «Як ти спілкуєшся»
·
діалогічної розмови
"Світ не без добрих людей" –про допомогу людям похилого віку.
·
виховної години
"Брати наші менші", "Правдивість і чесність", «Усе добре переймай, а зла уникай»
·
програвання ігрових
ситуацій "Хочеш мати друга – навчись другом бути"
·
уроку гарної поведінки
"Дав слово – додержуй його", "Словом, як листом стеле, а ділом –
як голками коле".
·
ігрової хвилини
"Веселі вітання", "Навіщо кажуть спасибі?"
·
довірливої
співбесіди з хлопчиками "Чому хлопчики повинні поважати дівчат?" конкурсу
малюнків "Хай мир крокує планетою"
·
дидактичної гри
«Добре чи погано?», «Можна – не можна», «Поліпшіть настрій»
·
вправ на
розв'язування конфліктів «Чарівні окуляри», «Похвалянки»
·
вправ з
використанням казки «Тітонька Лінь», «Утрачені цінності»
·
мозкового штурму «Закінчи речення».
анкети «Так чи ні», «Модель визначення рівня дотримання дитиною морально-етичних
норм поведінки»
·
сторітелінгу, лепбуку, проєкту….
Висновок до розділу 2
Такі методи стимулювання дитячої
діяльності, як гра, змагання, створення громадської думки, допомагають долати
недоліки, виробляти свідому дисциплінованість, заохочувати дітей до сумлінного
виконання обов’язків. При цьому я прагну, щоб робота в ГПД приваблювала дітей
змістовністю та
11
емоційністю, викликала в них
інтерес і активність, заохочувала до самоаналізу, самооцінки, була спрямована на розвиток моральних цінностей дитини,
навчала учнів любити життя.
Мої перспективні завдання:
- послідовно прилучати дітей до моральних норм суспільства;
- формувати
позитивний моральний досвід самих дітей;
- спрямовувати їх свідомість,
почуття, поведінку на оволодіння і реалізацію моралі суспільства;
- формувати моральне обличчя
особистості, члена суспільства
ВИСНОВКИ
Таким чином, результати дослідження
засвідчили, що молодший шкільний вік є найбільш сприятливим для формування моральної
культури та моральних цінностей. Це зумовлено віковими та психологічними
особливостями молодших школярів.
Отже,
духовно-моральний розвиток особистості – процес, що триває протягом усього її
свідомого життя. Виховання – це друге народження. Я глибоко переконана, що
справжнє виховання полягає в тому, щоб моральний ідеал добра, правди, честі,
духовної праці жив у кожному юному серці, утверджувався в активній діяльності
як невід'ємна частина власного єства, власної думки, почуттів, намірів.
Сьогодні така освітня ідея стає домінуючою, бо проголошує людину найвищою
цінністю суспільства, пропонує шляхи і принципи виховання особистості, здатної
до активної творчої діяльності, саморозвитку і самовдосконалення.
Майстерність учителя в тому й полягає,
що він повинен відкрити учням зміст життя, навчити їх бачити все те добре, що є
в нашому світі, радіти йому, прагнути примножити загальнолюдські духовні
цінності людства – доброту, правду, любов, чесність, гідність, красу, мудрість,
справедливість. Від
того, яка міра духовності стане основою життя особистості, залежить майбутнє
української нації. Адже моральність нації – основа духовної стійкості та
спадкоємності її історичного буття.
12
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Арішака Т.М. Людські чесноти / Т.М. Арішака //
Розкажіть онуку. – 2013. – №17-18. – С.68-69.
2.
Бех
І. Д. Виховання особистості: Наук. вид. - К.: Либідь, 2006. - 272 с.
3.
Демиденко В.К.
Деякі аспекти морального виховання: Практичний матеріал для керівників,
вихователів, вчителів / Демиденко В.К. – Київ: ІЗМН, 1995. 29-39 с.
4.
Кузьміна І. В.О.Сухомлинський про
виховання відповідальності у дітей / І. Кузьміна // Початкова школа. –
2012. – №7. – С. 32-33.
5. Матвієнко О.В. Основи морального
виховання особистості молодшого школяра: наук.-метод. посіб. / О.В. Матвієнко –
Київ: Стилос, 1999. – С. 100 -154
6.
Павленко Л.П. Добро і милосердя /
Л. П. Павленко // Розкажіть онуку. – 2012. – №13-14. – С. 40-46.
7.
Солодько С.Діяльність
груп продовженого дня
у навчальному закладі // Практика управління закладом освіти: спеціалізований
журнал. –2013. –№9.–С.16-24
8.
Сухомлинський
В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості : вибрані твори : у
5-ти т. Київ : Радянська школа, 1976. Т. 1. С. 53-206.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Анкета «Так чи ні»
1.
Ти завжди із задоволенням
виконуєш прохання мами?
А) так Б) ні
2. Якщо мама просить тебе прибрати у своїй кімнаті,
ти це зробиш без зайвих питань і відразу?
А) так Б) ні
3. Ти любиш коли тебе хвалять?
А) ні Б) так
4. Ти з легкістю можеш піти на компроміс?
А) так Б) ні
5. Ти завжди ділишся своїми іграшками з друзями?
А) ні Б)
так
6. Якщо ти
зламав чужу іграшку, ти скажеш про це її хазяїну?
А) так Б) ні
7. Ти йдеш по вулиці і бачиш, що роздають усім
дітям повітряні кульки, ти:
А) візьмеш якомога більше собі
Б) візьмеш собі одну, щоб кульки дісталися й іншим
дітям
8. Якщо ти розбив тарілку, ти зізнаєшся в цьому
мамі?
А) так Б) ні
9. Коли мама говорить тобі, що любить, ти завжди
відповідаєш їй взаємністю?
А) так Б) ні
10. Ти завжди дякуєш батькам за придбану нову
іграшку?
А) так Б) ні
11. Коли ти лягаєш спати, ти завжди бажаєш на
добраніч батькам?
А) так Б) ні
12. Ти часто говориш не правду?
Продовження додатку А
А) так Б) ні
13
13. Уяви, що тебе випадково штовхнув незнайомий
хлопчик, ти також підштовхнеш його?
А) так Б) ні
Ключ до анкети. Відповіді: 1а, 2а,3б, 4а,5б, 6а,
7б, 8а, 9а, 10б, 11а, 12б, 13б – оцінювалися по 2 бали. Відповіді: 1б, 4б, 9б,
11б, 12а – оцінювалися по 1 балу.
Додаток 2
Анкета «Модель визначення рівня дотримання дитиною морально-етичних норм поведінки»
|
П/п
|
Моральна якість
|
Показники
|
Шкала оцінок
|
|||||||||
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|||
|
1.
|
Ввічливість
|
Ввічливо вітається, прощається,
дотримується норм ввічливої поведінки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.
|
Дружба
|
Приходить на допомогу іншим,
враховує інтереси інших
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.
|
Доброзичливість
|
Бажає усім добра
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.
|
Лагідність
|
Ніжно, ласкаво спілкується з
усіма
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.
|
Чуйність
|
Допомагає усім, хто того
потребує
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.
|
Милосердя
|
Усім співчувати
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7.
|
Чесність
|
Чесно визнає свої помилки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8.
|
Справедливість
|
Завжди об’єктивний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9.
|
Правдивість
|
Завжди говорить правду
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10.
|
Скромність
|
Небагатослівний, неохоче
розповідає про свої досягнення, не любить хвалитися
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11.
|
Працьовитість
|
Охоче виконує будь-яку роботу
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12.
|
Дисципліна
|
Уміє дотримуватися розпорядку
дня, кладе речі на місце та ін.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Критерії оцінювання: 91-120 балів – високий рівень:
дитина дотримується всіх морально-етичних норм поведінки;
14
61-90 балів – достатній рівень: в цілому дитина дотримується
морально-етичні норми поведінки, досить рідко порушує окремі норми;
31-60 балів – середній рівень: у цілому дитина
дотримується морально-етичні норм поведінки, хоча час від часу порушує деякі з
них;
1 бал (0-30 балів) – низький рівень: дитина систематично
порушує морально-етичні норми поведінки.
